Питанням практики та методології оцінки об'єктів культурної спадщини УВЕКОН приділяє увагу вже майже три десятиріччя.

Першим реалізованим проектом цього напрямку була оцінка в 1997 році будівель-пам'яток Старокиївського кварталу м. Києва. Ця цікава робота надихнула творчий колектив на написання підручника «Пам'ятники архітектури, як об'єкт оцінки», який вийшов в 1999 році і став першою публікацією БІБЛІОТЕКИ УВЕКОН.

Наявний досвід та професіоналізм фахівців був оцінений на державному рівні і в 2001 році УВЕКОН отримав замовлення від Державного Комітету будівництва, архітектури і житлової політики України на розробку проекту нормативно-правового документа «Методика грошової оцінки пам’яток». В подальшому положення розробленого проекту були покладені в основу затвердженої Постановою КМ України Методики грошової оцінки пам'яток.

У листопаді 2006 року було опубліковано нове видання УВЕКОН – «Оцінка пам’яток історії, архітектури та містобудування», яке присвячене практичній реалізації положень Методики грошової оцінки пам'яток. На замовлення державних та комерційних підприємств, страхових компаній і приватних осіб ми виконуємо оцінку нерухомих та рухомих об’єктів, що становлять культурну цінність (творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, скульптур, виробів з дорогоцінних, напівкоштовних металів і каменів, кераміки і фарфору, нумізматики та ін.).

В цілому наш практичний досвід з оцінки об’єктів культурної спадщини налічує понад 500 нерухомих об’єктів, серед яких найбільш відомі об'єкти Національних заповідників: «Києво-Печерська Лавра», «Софія Київська», «Поле Берестецької битви», Шевченківський національний заповідник, Алупкінський історико-архітектурний заповідник, а також понад 4 000 рухомих об’єктів, що становлять культурну цінність. Наші фахівці отримують запрошення та виступають з доповідями на міжнародних і вітчизняних конференціях з проблем оцінки і збереження пам'ятників.

Ми переконані, що оцінка культурної спадщини є ключовим етапом у забезпеченні її збереження та розвитку, а також у формуванні культурної політики на різних рівнях. І на сьогодні наш професійний досвід дає можливість формувати цілісний підхід до оцінки об'єктів культурної спадщини, враховуючи їх значущість для суспільства.